12 серпня виповнюється 100 років з дня смерті нашого славетного земляка Володимира Самійленка – українського поета-лірика, сатирика, драматурга, перекладача (1834-1925).
Керівництво громади разом із працівниками відділу освіти, культури, молоді та спорту та жителями вшанували пам’ять великого письменника та поклали квіти до його погруддя.
Чи багатьом відоме це ім’я? Його талантом і мовною культурою захоплювався Іван Франко. Володимир Самійленко був блискучим майстром сатири і гумору. Кращі його сатиричні твори “Ельдорадо”, “Як то весело жить на Вкраїні”, “Мудрий кравець”, “Невдячний кінь”. Поезії “Дума-цяця”, “Міністерська пісня”, “Новий лад” стали яскравими зразками нещадної політичної сатири.
Народився Володимир Іванович у Великих Сорочинцях на Полтавщині. Батьком Володимира Самійленка був поміщик Іван Лисевич, а мамою – колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник здобув у дяка, потім навчався у Миргородській початковій школі, Полтавській гімназії. Свої перші сатиричні і ліричні вірші він почав писати у старших класах гімназії.
Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. Входив до гуртка студентів, які створили “Хрестоматійне товариство”, основною метою якого вони бачили розвиток національної свідомості, а тому працю на культурно-освітній ниві визнавали за головне своє завдання. Якийсь час перебував у гуртку “Літературна громада”, створеному Лесею Українкою. Зблизився з Іваном Франком, Леонідом Глібовим, Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським. Належав разом з Іваном Липою, Миколою Міхновським та іними до “Братства Тарасівців”.
Увійшов до літературно-мистецького гуртка “Плеяда”. Тут потоваришував із Лесею Українкою, Оленою Пчілкою, Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким. Він плідно працює і друкується у часописах “Зоря”, “Дзвінок”, “Літературно-науковому віснику”. Володимир Самійленко стає знаним в Україні поетом. У 1906 р. Іван Франко з Михайлом Мочульським зібрали друковані й недруковані вірші поета 1884-1906 рр. і видали їх у Львові за його власним прізвищем під заголовком “Україні” з передмовою Франка. Своєю назвою збірка наголошувала на основній творчій темі Самійленка. Все, що він писав, присвячувалося Батьківщину, яку поет безмежно любив.
Творчість Володимира Самійленка є скарбницею української літератури та добрим прикладом для сучасних майстрів художнього слова.