19 березня святкує 95-річчя видатна українська письменниця Ліна Костенко. Її вважають однією з найповажніших українських митців, яку багато хто називає “совістю нації”.
Вона одна з небагатьох культурних діячів України, яка відмовилась отримувати звання Герой України.
З початку війни на сході України письменниця приєдналася до гуманітарної акції “Другий фронт АТО” і передавала на фронт збірки своїх поезій.
Після широкомасштабного вторгнення РФ вона не припиняла писати – між обстрілами, під час ракетних атак. Відмовилася залишати рідний Київ і казала, що жодного разу навіть не ховалася в бомбосховище.
“Сирени вили, блискало на склі.
То що – тікати? Бігти в бомбосховище?
А не діждав би фюрер у кремлі!
Хай сам боїться – він уже вчорашній.
Посіють бомби – ненависть пожнуть”.
Ліна Костенко є найцитованішим сучасним українським письменником, до днів її народження українська молодь влаштовує численні флешмоби по всій Україні, а одна з присвячених їй сторінок у фейсбуці має понад мільйон підписників.
“Її називають королевою української поезії ХХ століття…Її поетичними і прозовими рядками читачі висловлюються про безліч тем і речей”, – написав Малкович.
“Вражає всеохопна тематика поезії Ліни Костенко: від високої любовної лірики, української і світової історії, музики, спорту – до актуального сьогодення: “І жах, і кров, і смерть, і відчай, І клекіт хижої орди. Маленький сірий чоловічок Накоїв чорної біди,
Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра – ви….””
